Проведено бінарну лекцію

08.02.2024 р. у рамках навчальної дисципліни «Методологія та методика прогнозування та планування в сфері аудиту та оподаткування» (викладач - кандидат економічних наук, доцент кафедри аудиту, обліку та оподаткування Алла ЛИСЕНКО) у відповідності з планом залучення роботодавців до аудиторних занять на 2023-2024 навчальний рік для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 071 «Облік і оподаткування», проведено бінарну лекцію із залученням кандидата економічних наук, завідувача сектору економічних досліджень Інституту сільського господарства Степу НААН, експерта-дорадника з аудиту, економіки та управління підприємством Юрія КЕРНАСЮКА.

До лекції долучилися не лише здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 071 «Облік і оподаткування» та їх наукові керівники, а й окремі здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, які навчаються за спеціальностями 071 «Облік і оподаткування», 073 «Менеджмент», 051 «Економіка».

Тема лекційного заняття - «Поняття та основні складові компоненти методології та методики прогнозування та планування». У рамках висвітлення теми було розглянуто сутність понять «методологія», «методика», «метод», «прогноз», «прогнозування», «план», «планування», складові компоненти загальної методології прогнозування і планування, системну класифікацію методів прогнозування та планування. Значна увага приділялася практичним аспектам функціонування методології і методики планування та прогнозування, які було висвітлено на прикладі Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук (ІСГС НААН).

Юрій Валентинович Кернасюк представив тематику НДР установи, перелік наукової документації, етапи планування та прогнозування наукового дослідження, навів конкретні приклади використання методів прогнозування у наукових дослідженнях. Здобувачів особливо зацікавили розглянуті приклади розробки прогнозу обсягів виробництва зерна в Кіровоградській області на середньострокову перспективу, кліматичної моделі авторегресії ковзного середнього прогнозу середньорічної температури в зоні Степу до 2045 року, використання нейронних мереж та штучного інтелекту у наукових дослідженнях Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук (ІСГС НААН).

Про інтерес здобувачів до окресленої проблематики свідчили й питання, які були задані спікеру-практику та детально аргументовані ним. Зокрема, здобувачів цікавили проблеми оцінки достовірності прогнозу, коректного вибору методів прогнозування, особливості організації планування на державному та приватному підприємстві, нормативно-правова регламентація планування в агросфері.

Наприкінці лекції здобувачам було надано перелік рекомендованої літератури з планування та прогнозування для поглиблення базових компетенцій.