Мета дисципліни: вивчення філософії передбачає не лише формування певного об’єму знань, а й головним чином - формування конструктивного мислення. Мислення, що спирається на вироблені в європейській філософській традиції принципи, умовно може бути представлене як «філософське», разом з тим по своїй суті воно є конструктивно-логічним. Отже, необхідно прищепити студентам навички самостійного розгляду світоглядних проблем життя, методологічних проблем пізнання та діяльності із залученням понятійного апарату філософії; пробудити в студентів інтерес до духовних пошуків та розширення горизонту особистісного світобачення; роз’яснювати причини підвищення значущості гуманітарного знання за умов ускладнення міжіндивідних стосунків у сучасному суспільстві.

Предметом вивчення дисципліни: філософія («любов до мудрості») - особлива форма пізнання світу, що виробляє систему знань про найбільш загальні характеристики, гранично-узагальнюючі поняття і фундаментальні принципи реальності (буття) і пізнання, буття людини, ставлення людини до світу.

Знання та вміння, що формуються під час вивчення дисципліни.
Після вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

• основні етапи розвитку світової та вітчизняної філософії, провідну проблематику цих етапів та особливості побудови світоглядних знань;
• видатних представників світової та вітчизняної філософії, їх вихідні ідеї; провідні проблеми сучасної філософії та орієнтуватися в їх змісті;
• значення основних філософських термінів;
• особливості релігійного світосприйняття; суттєві особливості та функції етичних цінностей.

Уміти:

• співставляти та аналізувати переваги та недоліки певних філософських позицій;
• порівнювати частково-наукові та філософські знання певних проблем;
• опрацьовувати філософські тексти;
• аналізувати проблеми сучасного життя із використанням філософських понять, категорій і термінів;
• пояснювати особливості різних форм і типів світогляду;
• виявляти та аналізувати основні форми мислення;
• застосовувати закони філософії для аналізу певних інтелектуальних утворень.

1. Світогляд та філософія.
2. Предмет та основне питання філософії.
3. Філософія та наука.
4. Роль філософії у житті людини та суспільства.

1. Філософія стародавності.
2. Антична філософія.
3. Філософія Середньовіччя та епохи Відродження.
4. Філософія Нового часу: гносеологія.
5. Філософія Нового часу: онтологія.
6. Соціальна філософія епохи Просвітництва.
7. Німецька класична філософія: І. Кант. Г. Гегель, Л. Фейєрбах.
8. Основні ідеї філософії марксизму.
9. Неомарксизм. Ленінізм.
10. Філософська думка в Україні: становлення та розвиток.
11. Вчення Г.Сковороди.
12. Розвиток української філософії в ХІХ-ХХ ст..
13. Сучасна світова філософія:
а) «філософія життя»; екзистенціалізм;
б) сайєнтистський напрямок; філософія постмодернізму.

1. Матерія: сутність, основні властивості.
2. Спосіб та форми існування матерії.
3. Свідомість як філософська проблема.
4. Генезис свідомості.
5. Філософська теорія розвитку:
а)діалектика: сутність та принципи;
б)закони та категорії діалектики.
6. Синергетика: порядок із хаосу.
7. Сутність, структура та принципи пізнання.
8. Істина, правда, омана. Роль практики в пізнанні.
9. Сутність людини та її соціалізація.
10. Сенс життя людини та людства.
11. Основні сфери життєдіяльності суспільства та їх взаємозв’язок.
12. Свобода та відповідальність. Закони суспільного розвитку.

Форма контролю: екзамен.