Мета дисципліни: полягає у набутті студентом знань, умінь і навичок для здійснення діяльності з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій і природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку; формування у майбутніх фахівців рівня знань та умінь з правових та організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці і виробничої санітарії, цивільного захисту, техніки безпеки та пожежної безпеки, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я людини у ставленні до результатів її діяльності.

Предметом вивчення дисципліни: методи, способи ідентифікації негативних впливів середовища існування; принципи безпеки людини у надзвичайній ситуації мирного та воєнного часів, захист здоров’я людини на виробництві.

Знання та вміння, що формуються під час вивчення дисципліни.
Після вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

• сучасні проблеми і головні завдання безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;
• систему методів та інструментарію для моніторингу надзвичайних ситуацій (НС), побудови моделей (сценаріїв), їх розвитку та оцінювання їх соціально-економічних наслідків;
• оцінку середовища перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, процедуру проведення моніторингу небезпечних ситуацій та обґрунтування головних підходів та засобів збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних і надзвичайних ситуацій;
• організаційно-правові заходи забезпечення безпечної життєдіяльності;
• основні принципи державної політики в галузі охорони праці;
• основні законодавчі акти про охорону праці;
• міжгалузеві і галузеві нормативні акти про охорону праці;
• організацію державного нагляду за охороною праці;
• форму навчань з питань охорони праці, пожежної безпеки;
• порядок відшкодування збитків працівникам у разі ушкодження їхнього здоров’я та моральних збитків;
• порядок розслідування нещасних випадків;
• фактори, що обумовлюють санітарно-гігієнічні умови праці;
• мікроклімат та його вплив на організм людини;
• види виробничого освітлення та вимоги санітарних норм до нього;
• організацію безпечної експлуатації обладнання, що працює під тиском;
• організацію безпечного проведення вантажно-розвантажувальних робіт;
• системи заходів безпечної експлуатації електроустановок;
• пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин;
• систему попередження пожеж та пожежного захисту;

Уміти:

• орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;
• ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їх уражальної дії, використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;
• аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів;
• орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;
• оцінювати сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;
• обґрунтовувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків;
• надавати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту в надзвичайних ситуаціях;
• обґрунтовувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків;
• застосовувати знання охорони праці при роботі в лабораторіях, при проходженні оцінювати відповідність нормам санітарно-гігієнічних умов праці на виробництві;
• виробничої практики, при написанні курсових і дипломних робіт (проектів);
• організовувати розслідування нещасних випадків на виробництві;
• контролювати дотримання вимог з виробничої санітарії.

1. Вступ до дисципліни. Категорійно-понятійний апарат, таксономія небезпек. Системний аналіз в безпеці життєдіяльності.
2. Ризик як кількісна оцінка небезпек. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.
3. Природні загрози та характер їх проявів і дії на людей, тварини, рослини та об’єкти економіки.
4. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Хімічна безпека.
5. Техногенні небезпеки. Пожежі та вибухи. Радіаційна безпека.
6. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС.
7. Менеджмент безпеки. Правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та територій у випадку надзвичайних ситуацій.
8. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
9. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві.
10. Навчання з питань охорони праці. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
11. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. 12. Умови праці на виробництві.
13. Виробничі шкідливості, методи захисту від їхнього негативного впливу.
14. Основи техніки безпеки.

Форма контролю: залік.